Згадуючи новорічну зустріч молоді Тезе у Ризі (спогади учасниці)

   Зустріч, яка відбулась нещодавно у Ризі, дала для мене досвід з практичної сторони віри, де застосовувалась не теорія, а більше практика. Все почалось з того, коли ми приїхали на нашу парафію св. Антонія Падевського. Там проводилась реєстрація учасників. Нам повідомили, що лише 150 людей зможуть жити у сім'ях. Оскільки перед нами було багато прочан з Польщі, то дехто із нашої групи розумів, що школа прийматиме нас з відкритими обіймами. Часу було обмаль, щоб щось очікувати з реєстрації, адже могли залишитись без вечері і без молитви. Не знаю чому, але саме в той момент я була спокійна. Відчувала, що ми все встигнемо: і вечерю отримати, і помолитись з усіма разом , і жити будемо у сім'ях. Просто треба було довіритись в той момент Божому провидінню, що я і зробила. Частина залишилась на реєстрації, а частина поїхала до Кіпсали, де відбувались дані події. Повернувшись знову до костелу, нам повідомили, що нас вже чекають наші господарі. Тому швидко забравши речі, ми поїхали на зустріч з ними. Ооооо, як я люблю ці зустрічі - вони незабутні! Нас зустріла старша жіночка. Усміхнена, сповнена життя, сама корінна латвійка, повернула нас з Тетянкою у теплий дім наших бабусь. За час перебування у Ризі на нашій парафії ми мали змогу працювати у групах. Це спілкування дало зрозуміти, що для кожного з нас Бог має певний план, і зустріч з Ним у кожного своя. Коли розповідали учасники про цю несподівану для них зустріч, наче мороз по тілу проходив. Це була велика радість і пізнання величі нашого Бога. Наскільки по-різному Він відкриває наші серця для себе. Були і сльози радості, що свідчили про те, як ми втрачаємо час живучи без Нього.
Все для мене склало таку гарну картину, наче промінчик сонця проникає у темну-темну кімнату і потрохи починає наповнювати її. Це велика істина того, що хто переживе зустріч з Богом, ніколи не захоче Його втратити. Він буде тужити за Ним. Бо Христос є цілющим джерелом життя, є поживою для наших душ.
Цікавою була наша розмова з господарями,які нас приймали. Пані Анетта зустрілась з Богом у досить зрілому віці. За її словами, сон що їй приснився однієї ночі, змінив історію її життя. Тому вона молиться за навернення своєї родини.
Найприємнішим була також зустріч українців, де мали можливість разом поколядувати, побачити своїх друзів, знайомих з інших куточків України. Найбільше мені сподобались наші групові посиденьки під час вечері, де ми могли і поспівати, і поспілкуватись, але передед тим все починалось з молитви.
Новий 2017 рік. Ми зустріли у колі наших друзів з інших країн, у вишиванках, з усмішками на обличчі, в ритмі танцю і пісень підтримували інших. До 2:00 год. мало все завршитись, але Україна не представила ще себе. І що було найбільш неочікуваним, то одна дівчина почала вигукувати: "Ukraine!". Її підтримали усі поляки. Смішно, але це було так, що ми почували себе тоді дуже почесними гостями. Заспівали пісню "Тому, хто біля тебе, руку дай", переклавши її основний зміст на іноземну, а завершували колядою "Бог ся рождає".
Емоцій багато, вражень - океан.
Єдине, чого для мене особисто не вистачало, це Святих Тайн. Я працюю по неділях, вчусь і не маю такої можливості приймати Святі Тайни хоча б раз в тиждень, тому дуже сподівалась, що матиму таку можливість там. Але була дуже рада, бо наші отці мали змогу це зробити перед поїздкою, у Варшаві та у Любліні.
Тому зараз колядуємо і потрохи збираємо грошенятка на Taize 2017 у Базелі (Швейцарія).
Кожен був неповторним, можна було багато у кого навчитись.
Ірина Попович
учасниця Новорічної зустрічі Тезе у Ризі

Теґи:

Фотогалереї

Друзі сайту

bigboard2_0.jpg413.jpg429.jpg415.jpgekolog..jpg416.jpg417.jpg427.jpg
123.jpg
424.jpg428.jpg430.jpg481.jpg
1176.png1179.jpgimage.gif

Наша кнопка

<a href="http://kom.if.ua/" target="_blank"><img src="http://kom.if.ua/sites/default/files/Doc1.jpg" width="140" height="62" alt="Молодіжна комісія МК УГКЦ" />

Молодіжна комісія МК УГКЦ