Для священика наближатися до людей — це наближатися до Ісуса

   Що більше священик наближається до людей, то більше він почуватиметься близьким до Ісуса — і навпаки. На це звернув увагу Папа Франциск у неділю, 2 липня 2017 р., коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» євангельський уривок про те, як Ісус навчав апостолів перед їхньою першою місією галилейськими та юдейськими селами. Святіший Отець вказав: Спаситель підкреслює два аспекти, «суттєві в житті учня-місіонера». Першим є те, що «його зв’язок з Ісусом сильніший за будь-які інші узи», а другий — «місіонер несе не себе, а Ісуса, а через Нього — любов Небесного Отця». Ісус навчав: «Той, хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, той Мене недостойний». «Любов батька, ніжність матері, солодка дружба між братами й сестрами — все це, хоч і є добрим та правильним, не може протиставлятися Христові. Не тому що Він хоче, щоб ми були безсердечними й невдячними — зовсім навпаки; але тому що стан учнівства вимагає пріоритетних стосунків з учителем», — пояснив Папа: «Це стосується кожного учня: мирянина, священика, єпископа, для яких ці стосунки — пріоритетні. Можливо, першим запитанням, яке ми повинні поставити християнинові, буде таке: чи ти зустрічаєшся з Ісусом? Чи ти молишся до Ісуса?» За словами Наступника св. Петра, той, хто живе цими узами любові й життя з Господом Ісусом, «стає Його представником», насамперед «завдяки способові життя». Настільки, що Ісус, посилаючи учнів на місію, каже: «Хто приймає вас, той Мене приймає, а той, хто Мене приймає, приймає Того, хто Мене послав». А тому необхідно, аби «люди могли відчути, що для цього учня Ісус — насправді Господь, насправді центр його життя, все у його житті». «І не має значення, — підкреслив Єпископ Рима, — чи він, як і кожна людина, має свої обмеження та помилки, — лиш би мав смирення їх визнати. Важливо, щоб він не мав нещирого серця, бо це небезпечно. Я — християнин, Ісусів учень, священик, єпископ, і маю нещире серце? Ні, так не годиться! Не можна мати лукаве серце. Серце має бути простим, цілісним, чесним із собою та ближніми. Дволикість не є християнською». У цьому контексті Папа поділився досвідом священика, порівнюючи його зі «чашкою прохолодної води», про яку Ісус говорить у цьому євангельському уривкові. «У місії, — сказав він, — існує взаємність: якщо ти все віддаєш Ісусові, то люди розпізнають у тобі Господа; але це водночас допомагає тобі щодня навертатися до Нього, оновлюватися й очищатися від компромісів і перемагати спокуси. Що більше священик наближається до Божого люду, то більше почуватиметься близьким до Ісуса, й що більше священик наближається до Ісуса, то більше почувається близьким до Божого люду». «Пречиста Діва Марія особисто пересвідчилася в тому, що́ означає любити Ісуса, відрікаючись себе й надаючи нового значення родинним зв’язкам у світлі віри в Нього», — підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же вона своїм материнським заступництвом допоможе нам бути свобідними та радісними місіонерами Євангелія!» Після молитви «Ангел Господній» Папа Франциск згадав про Венесуелу, запросивши до окремої молитви за цю латиноамериканську країну. «Дорогі брати й сестри, — сказав він, — 5 липня буде свято незалежності Венесуели. Запевняю у своїх молитвах за цю дорогу країну та висловлюю свою близькість родинам, які втратили дітей під час вуличних демонстрацій. Звертаюся із закликом покласти край насильству та знайти мирне й демократичне вирішення кризи. Пресвята Богородиця з Коромото, заступайся за Венесуелу! А тепер усі разом помолімося до Пресвятої Богородиці з Коромото», — закликав Святіший Отець і почав молитися «Радуйся, Маріє».
http://credo.pro/