Вплив релігійності на сімейне життя

Нове наукове видання про сім’ю World Family Map 2019, підготоване Інститутом з питань сім’ї та соціальних тенденцій (Institute for Family Studies and Social Trends Institute, США), говорить про вплив різних видів й структур сімейних відносин на стабільність та якість життя як подругів, так і дітей.

Нові соціологічні дані показують, що релігія в сучасному світі залишається потужною силою, яка солідаризує, об’єднує членів сім’ї, і водночас спричиняє конфлікти й нерівність у відносинах.  

Фактор релігії відображається у чотирьох моментах людської сімейної поведінки, а саме: якості подружніх стосунків, рівні дітонародження, домашньому насильстві, подружній невірності.

Дослідники проаналізували дані з одинадцяти країн Америки, Європи, Океанії: Аргентини, Австралії, Чилі, Канади, Колумбії, Франції, Ірландії, Мексики, Перу, Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії, США.

Дослідження показує чітку тенденцію зросту нових видів сімейних відносин, і водночас застій традиційних сімейних стосунків, спад показників укладання легальних шлюбів, низький рівень дітонародження у високорозвинутих країнах.

Згадане дослідження засвідчило позитивний вплив релігійності на сімейне життя.

Наводимо головні висновки доповіді. У подружніх пар, які живуть глибокорелігійним життям, відзначено високий рівень задоволення якістю сімейних відносин та статевим життям у порівнянні з парами, які є нерелігійними, або міжрелігійними, або секулярними. Близько 50% монорелігійних подружжів зафіксували велике задоволення стосунками і статевим життям.

Навіть у країнах з низьким рівнем дітонародження було відзначено позитивний вплив релігійного життя на показник дітонародження. Жінки віком 18-49 років народжують на 0,27 більше дітей, ніж пари, які не сповідують релігію.

Загалом релігійні подруги частіше легалізують свої подружні відносини, й народжують більше дітей.

Коли йдеться про рівень домашнього насильства, то різностатеві монорелігійні пари не мають переваг у порівнянні з парами, які є секулярними, міжрелігійними або менш релігійними.

Як свідчать отримані дані релігійність не впливає значною мірою на рівень сімейного насильства – фізичного, емоційного, сексуального чи контролюючої поведінки. 20% чоловіків заявили про наявність постійних проявів насильства у стосунках, й понад 20% жінок визнали себе жертвами домашнього насильства.

Одне релігійне подружжя на кожні п’ять таких подружж переживає випадки домашнього насильства. Тому релігійність не слід вважати захисним чинником від насильства у сім’ях.

Взаємозв’язок між релігійністю, фемінізмом і якістю сімейного життя є доволі заплутаним.

Вплив гендерної ідеології на сімейне життя достатньо відрізняється залежно від поглядів, переконань та релігійності респондентів.

Заміжні жінки, які поділяють з чоловіками спільні прогресивні, світські погляди, свідчать про високу якість своїх відносин. А жінки, які сповідують ідеологічно-традиційні, релігійні погляди, зафіксували порівняно нижчий рівень задоволення якістю своїх відносин.

Загалом слід сказати, що жінки з монорелігійних подружжів, які живуть насиченим релігійним життям, характеризуються найвищим рівнем якості відносин. 73% жінок, які сповідують консервативні гендерні цінності та регулярно відвідують релігійні служби, задоволені високою якістю сімейних стосунків.

Коли йдеться про рівень домашнього насильства, то жінки з прогресивними, світськими поглядами повідомили про достатньо низький рівень насильства у відносинах. Загалом вплив гендерної ідеології є різний на різні типи сімей – релігійні, світські, номінально релігійні.

Релігійні сім’ї, зазвичай, мають більше дітей, які раніше за своїх однолітків укладають власні сім’ї. Так, релігійність не захищає від домашнього насильства, безшлюбного спільного проживання. Дослідники відзначили позитивний вплив на сімейне життя різних форм підтримки сімей з боку релігійних організацій, спільнот, Церков.

www.dyvensvit.org