Вифлеємський вогонь миру передано Митрополиту Володимиру

У вівторок, 18 грудня, напередодні свята Миколая до Архієпархіального управління завітали представники Пласту (заступник голови окружної старшини Степан Корчинський, голова Станичної Пластової ради Святослав Феденько та член окружної Пластової старшини Оксана Смірнова), які передали Вифлеємський вогонь миру Архієпископу і Митрополиту  Івано-Франківському УГКЦ Кир Володимиру (Війтишину).

Відтак вогонь буде передано храмам, сиротинцям, представникам влади.

Святослав Феденько повідомив, що «пластуни за доброю традицією поширюють Вифлеємський вогонь  і на цю місію  просять благословення у Митрополита». 

Митрополит Володимир подякував гостям за дарунок і побажав успіхів в їхній діяльності.  

Зазначимо, що дана зустріч відбулася при сприянні Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ (голова о. Іван Сас)

Довідка: (за матеріалами сайту www.vohon.plast.org.ua)

Цю прекрасну передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру – започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути.

Щороку представники ORF та австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, миру, злагоди і сподівання, яке мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового.

По Україні Вифлеємський вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України.

У скаутському поясненні – палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра.

Ідея вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового.

Інформаційний центр Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ