Псалом 23: що ми повинні знати

Псалом 23 (22) ― відоме місце зі Святого Письма, яке приносить розраду багатьом людям за часів втрат або труднощів. Та в цьому псалмі у Бога є для нас щось набагато більше, ніж ми зможемо зрозуміти, просто читаючи його, коли зустрічаємося зі страхом чи горем.

У Псалмі 23 (22): 3 сказано: «…Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого». Ця обіцянка від Бога є ключем до того, щоб жити в реальному світі і в радості стати тими, ким ви були створені бути.

Звільнення від провини і сорому

Диявол хоче, щоб ми відчували, що з нами щось не так; що все, що ми робимо, неправильно; і що ми не ті, ким повинні бути. І так багато людей проводять своє життя, відчуваючи себе погано, відчуваючи провину або сором, як ніби з ними щось не так.

Мені це знайомо. Через жорстоке поводження, яке я пережила в дитинстві, я провела багато років з думкою, що знову і знову крутилася у мене в голові: «Що зі мною не так?» Я знаю, що багато людей переживали подібне, і вони добре розуміють , про що я зараз говорю.

Але істина може звільнити нас! І істина приходить через особисті стосунки з Ісусом, коли ми віримо, що Він – Син Божий, і приймаємо Його як Господа і Спасителя нашого життя. Ви можете бути вільні від провини, сорому й осуду, і можете бути впевнені, що ви праведні в Ньому (див. Рим. 8: 1)

Божий погляд на вас у Христі

2 Коринтянам 5:21 сказано, що ми як народжені згори християни «стаємо праведними перед Богом». Це означає, що у Христі ми маємо Божу праведність в дусі нашому, і знаходимося в правильному положенні перед Ним.

Легко запитувати: «Як я можу бути праведним перед Богом, якщо я не все роблю правильно? Я все ще помиляюся і не відчуваю, що важливий в Його очах». Відповідь на це питання показує різницю між релігією і стосунками з Богом.

Коли я говорю про релігію, я говорю про те, щоб просто слідувати правилам і приписам, в яких немає ні життя, ні сили Божої. Практикувати релігію часто означає дотримуватися законів або правил, які визначатимуть Божу волю. Але ми бачимо в Псалмі 23 (22): 3, що Бог веде нас шляхами праведності не тому, що ми заслуговуємо цю милість, ґрунтуючись на своїх справах, а «заради імені Свого».

Ісус віддав Своє життя за нас, щоб ми могли мати близькі, особисті стосунки з Богом через Нього. Коли ми довіряємо Христу, вірячи, що Його жертва на хресті ― пролиття Його крові ― забезпечує повне прощення нашого гріха, ми вступаємо в стосунки з Богом через те, що Він зробив для нас. Ми врятовані благодаттю через віру в Христа, а не через будь-які наші справи (Ефесян 2: 8-9).

Отримуючи одкровення про те, що насправді означає «стати праведними перед Богом», ми виявляємо, хто ми у Христі, і ми можемо жити життям, яке Бог створив для нас, щоб жити, віруючи в Нього. І те, у що ми віримо про себе, визначає, чи будемо ми жити вірою в Бога, довіряючи Його любові до нас і Його вірності до нас.

Живучи в Божій праведності

Я чула, як люди кажуть: «Якщо ви вірите, що ви праведні перед Богом незалежно від ваших справ, хіба це тим самим не дає вам право грішити?» Моя відповідь на це така: коли ви дізнаєтеся, хто ви в Христі, і усвідомлюєте пишність того, що Він зробив для вас, тоді останнє, що ви захочете зробити ― це грішити. Замість цього ви захочете робити те, що правильно, через те, що Він зробив для вас, а не намагаючись заслужити Його любов або милість.

Бути віруючим у Христа ― це безперервна подорож перетворення, щоб все більше і більше бути схожим на Нього в наших серцях, умах і поведінці. Ходіння шляхами Його праведності відбувається в міру нашого наближення до Бога і зростання в нашій любові до Нього і в довірі до Нього. Це процес довжиною в життя, і нам важливо мати гарне ставлення: я ще не там, де мені потрібно опинитися, та, слава Богу, я вже не там, де був раніше. В мене все добре, і я в дорозі!

Я закликаю вас насолоджуватися вашим щоденним ходінням із Богом. Він ― ваш добрий пастир, який завжди з вами, і він буде правильно вести вас по шляху праведності для вашого життя.

www.dyvensvit.org