У кожної дитини, засудженої до аборту, обличчя Ісуса Христа, - Папа Франциск

   У кожної дитини, засудженої до аборту, «обличчя Господа»: з такими словами Папа Франциск звернувся 20 вересня до лікарів з Міжнародної федерації лікарів-католиків, які зібралися в Римі на X Міжнародну конференцію на тему «Нова євангелізація, акушерська практика і турбота про матерів».
Поширений менталітет, заснований на вигоді, так звана культура покидьків, «яка сьогодні поневолює серця і уми багатьох, має високу ціну: вона вимагає знищення людей, особливо соціально або фізично слабких».
«У кожної дитини, що не народилася, а несправедливо засуджена до аборту, обличчя Ісуса Христа, образ Господа, Який ще до народження, а потім відразу після нього був відкинутий світом. І кожна літня людина, в тому числі хворий або помираючий, несе в собі образ Христа. Їх не можна забракувати, як хотіла б «культура покидьків»!»
Посилаючись на «Декларацію про штучний аборт», документ Конгрегації віровчення, Папа нагадав, що «основним правом людини є її життя». У крихкій людській істоті «кожен з нас покликаний пізнати образ Господа: в людській плоті Він пережив байдужість інших і самотність, до якої ми часто прирікаємо найбідніших як і в країнах, що розвиваються, так і в забезпечених суспільствах»:
«У речей є ціна, їх можна продати, а у людей − гідність, вона коштує більше ніж речі і не має ціни. Нерідко ми опиняємося в ситуаціях, коли життя виявляється дешевшим. Тому останнім часом винятковим пріоритетом для учительства Церкви стала увага до людського життя в його цілісності, особливо найбільш беззахисного, тобто життя інваліда, хворого, народженої дитини, літньої людини».
Разом з лікарями-католиками Папа Франциск обговорив парадоксальну ситуацію для їх професії. З одного боку, − зауважив Святіший Отець, − «ми констатуємо, дякуючи Богу, прогрес медицини», самовіддану працю вчених, які віддають себе пошуку нових методів лікування. З іншого боку, лікар ризикує «втратити власну ідентичність служителя життя». «Культурна дезорієнтація, − додав Папа Франциск, − торкнулася навіть сфери, яка здавалася неприступною: медицини». «Хоча за своєю природою медичні професії знаходяться на служінні життю, − зауважив Папа Франциск, − сьогодні їх іноді схиляють до неповаги самого життя». Цитуючи енцикліку «Caritas in veritate», Святіший Отець нагадав: «Відкритість до життя знаходиться в центрі справжнього розвитку»:
«Парадоксальна ситуація полягає в тому, що, в той час, як людині приписуються нові, часом уявні права, життя не завжди захищається як первинна цінність і початкове право кожної людини. Кінцевою метою дій лікаря залишається як і раніше захист і просування життя».
Звертаючись в першу чергу до гінекологів, Папа нагадав, що «у світлі віри і розуму» вони зобов'язані визнавати «материнство як основну місію жінки − як у бідних країнах, де пологи досі небезпечні для життя, так і в благополучних країнах, де материнство часто недостатньо цінують». Тому акушери і гінекологи повинні бути «свідками і розповсюджувачами» культури життя.
Папа розповів, що колись жінок, які допомагали матері при пологах, називали «ко-Мадре» − тобто матір'ю, яка супроводжує справжню матір. Гінекологи повинні бути для пацієнток саме такими «ко-Мадре» або «ком-падре».
Католицьке віросповідання лікарів «накладає на них велику відповідальність», особливо стосовно сучасної культури. На них покладено завдання «сприяти визнанню трансцендентного виміру в людському житті, сліду діяння Бога-Творця, − з першого моменту зачаття».
«У цьому полягає праця нової євангелізації, яка часто змушує йти проти течії, відповідаючи за це особисто. Господь розраховує і на вас в поширенні "Євангелія життя"».
Лікарняні відділення гінекології, − зазначив Папа, − «це місця свідоцтва та євангелізації», оскільки там, де Церква стає знаком присутності живого Бога, вона в той же час є «інструментом справжньої гуманізації людини і світу». Слідом за Бенедиктом XVI Папа Франциск нагадав, що в медичному закладі «лікування − не ремесло, а місія».
На закінчення промови до лікарів-католиків Папа ще раз підкреслив, що потрібно «словами і ділами нагадувати всім», що життя «на будь-якому його етапі та в будь-якому віці священне і якісне». І про це говорить не віра, а розум і наука: «Не існує такого людського життя, яке було б священніше від іншого, як не існує людського життя якіснішого, ніж інше. Надійність системи охорони здоров'я вимірюється не продуктивністю, а увагою і любов'ю до людей, життя яких завжди священне і недоторканне».
http://catholicnews.org.ua