Розвінчання тютюнових аргументів

   Про загрозу, яку несе куріння, вже відомо достатньо для того, щоб відмовитися від нього на все життя. Але ЗМІ часто ігнорують такі речі, прямо чи опосередковано виправдовуючи курців. Однак, якщо розглянути аргументи, до яких в цьому, як правило, апелюють медіа, вони не витримують жодної критики.
Аргумент перший. Дивовижні властивості.
Багато людей вірить у те, що куріння заспокоює. Зменшує почуття голоду, допомагає травленню, стимулює розумову активність тощо. На цьому можна доволі вдало зіграти, пишучи матеріал. Проте вчені вже давно довели те, що універсальний ефект сигарет, який однаково відчувають всі, хто курить, може бути лише негативним. Це хвороби легенів, серця, судин та усього організму в цілому. Всі інші ефекти людина ладна вигадати собі сама, присвоюючи курінню таким чином конкретні важливі властивості. Зв'язок між сигаретою та її значенням у житті курця є доволі відносним і тримається виключно на бажанні останнього. Як тільки пропадає бажання, нівелюється і потреба куріння, і позитивне до нього ставлення. Але річ у тім, що більшість людей просто не хочуть відмовлятися.
Аргумент другий. Атрибут дорослішання.
Зрозуміло, що молодь сприймає першу сигарету як ініціалізацію, певне посвячення у доросле життя. Так чи інакше цей образ нав’язується кінематографом, ЗМІ та навіть самими антитютюновими кампаніями у медіа, метою яких є профілактика куріння серед дітей та підлітків. У їхніх повідомленнях воно зазвичай презентується як прерогатива дорослих, що нібито самі можуть вирішувати псувати їм своє здоров’я чи ні. Тобто виходить, що куріння позиціонується як заборонений плід. Відповідно, молодь, що, як правило, прагне самостійності та незалежності, схильна вважати куріння способом досягнення бажаного. І цим, на жаль, дуже легко маніпулювати.
Аргумент третій. Суспільна норма.
Суспільство, зокрема українське, вже давно звикло до курців. Майже усі кафе, ресторани тощо мають принаймні відповідні зали, які, до речі, часто розміщені краще, ніж приміщення для некурців. Люди курять, відпочиваючи в парках, чекаючи громадський транспорт на зупинках. І, здається, навіть матусі неактивно відганяють курців від дитячих майданчиків, де граються їхні діти. Але насправді так не повинно бути. Дивна суспільна норма про допустимість куріння сама собою алогічна. Воно шкодить здоров’ю конкретної людини і оточуючих, подає поганий приклад, забруднює довкілля… Отже виникає запитання: чому слід вважати це нормальним?
Аргумент четвертий. «Позитивний» приклад.
Часто від курців можна почути слова: «Наш знайомий курив все життя, нічим не хворів та помер у 85 років». Можна тільки порадіти з цього надзвичайно щасливого знайомого. Але де гарантія, що так трапиться з іншою людиною? Крім того, можливо, він прожив би навіть більше, якби все-таки не курив.
Аргумент п’ятий. Менше зло.
Компромісне ставлення до куріння в суспільстві пояснюється також тим, що сигарета не змінює поведінку людини, як це роблять конкретні наркотики та алкоголь. І коли хтось критикує особу за те, що вона курить, зазвичай виправданням є фраза «головне, щоб не пив». Однак шкода організмові у двох цих випадках завдається практично однакова. Тож чи варто сприймати куріння як менше зло?
Аргумент шостий. Невидимі наслідки.
Однією з причин того, що молодь починає курити є відсутність миттєвих наслідків цієї смертельної звички. Кашель курців, який з’являється трохи згодом (а в декотрих може і не з’явитися взагалі) не завдає особливих незручностей сильному молодому організмові. А думати про майбутнє молоді взагалі не властиво. Відповідно, важко переконати підлітка або трохи старшу людину в тому, що навіть дві сигарети на день – це надзвичайно шкідливо, що знаходитися в компанії курців – те саме, що й самому курити. Але це не означає, що переконувати не слід.
Аргумент сьомий. Дорогий ритуал.
Певна категорія курців вважає це своєрідною традицією. За ранковою кавою, проглядаючи новини, вони викурюють першу сигарету дорогої марки. Сидячи з друзями у пабі – іншу. Ввечері після важкого робочого дня – третю. Вони ні в якому разі не стануть курити, йдучи кудись, чекаючи на громадський транспорт. Адже куріння тут сприймається як ритуал, а не погана звичка. Однак традиції також бувають поганими, такими як ця, що покликана потрохи вбивати свої наслідувачів.
Аргумент восьмий. Варіант дозвілля.
В сигарет, на думку самих курців, є ще одна корисна функція. Вона полягає в певній організації дозвілля. Уявіть, що людина сидить на лавочці в парку, очікуючи на когось. Просто сидить і нічого не робить. Декотрі почувають себе некомфортно в такій ситуацій. А от коли людина при цьому курить, вона вже не просто сидить, вона вже чимось зайнята, і це, здається, значно полегшує очікування. Але чи варто це шкоди, яке куріння завдає її організмові? Навряд чи.
Аргумент дев’ятий. Фактор соціалізації.
Майже всі стикаються з пропозицією покурити. Часто саме в «курилках» на роботі й проходять найцікавіші дискусії, обговорюються якісь плани та ідеї. Деякі навіть кажуть, що без сигарети цікавої бесіди не буває, що вона є певним «соціальним клеєм», який згуртовує людей. Але незалежно від того, куритиме людина чи ні, сам факт її перебування в такій компанії шкодить її здоров’ю. Насправді, варто лише один раз перевірити, і з’ясується, що сигарети тут ні до чого, що й без них можна обійтися.
Аргумент десятий. Потужний ореол.
Цей аргумент, напевне, є найбільш дієвим. Річ у тім, що позитивний ореол куріння, який вже давно функціонує у суспільстві дуже важко зруйнувати. «Курити – це круто», – промовляють своїм виглядом справжні герої голлівудських кінострічок, підпалюючи сигарету дорогою Zippo, відрізаючи кінчик сигари спеціальною гільйотиною. Зважаючи на те, що їхні образи запозичуються звичайними людьми, куріння як один з його атрибутів наслідується автоматично. «Куріння – це ритуал і насолода, розслаблення, відпочинок та філософія», – повторюють в тютюнових рекламних кампаніях. І тим, кому в житті не вистачає перелічених в слогані речей, одразу хочеться отримати їх саме таким чином. Фразу «він закурив, щоб трохи заспокоїтися» можна зустріти в багатьох книжках, незалежно від батьківщини автора. Люди вірять в це і, затягуючись сигаретним димом, самі себе змушують відчувати спокій. Але насправді все не так, і образи, які бачать та чують «потенційні споживачі» є лише частинами масштабної рекламної кампанії, яка розпочалася вже дуже давно. І виробники сигарет підуть на все, щоб цей образ зберегти. Саме на ньому і тримаються їхні продажі, всупереч усім відомим фактам про шкоду куріння.
www.credo-ua.org