Велика Субота є днем тиші й очікування цілої Церкви. Для учнів Христа то був день великого випробування. Згідно з Традицією, апостоли розбіглися по смерті Ісуса, а єдиною людиною, хто витривав у вірі, була Богородиця. Тому кожна субота у Церкві стала марійним днем. У суботу по заході сонця вже починається Великдень. Після хресної смерті й покладення до гробу згадується сходження Ісуса у Шеол («до пекел», але не в пекло у його нинішньому розумінні). Чимало стародавніх текстів описують Христа, який «будить» зі сну смерті до нового життя Адама і Єву, які разом з усім людським родом перебували в Шеолі. Неділя Воскресіння Господнього — це найбільше християнське свято, яке ми урочисто відзначаємо в кожну неділю протягом року. Апостоли святкували тільки Великдень і кожну неділю, яка пригадує нам про Воскресіння Христове. Тільки з плином століть стали з’являтися інші свята і періоди підготування до них, аж поки сформувався цілий літургійний рік.