Блаженніший Святослав дав відповідь тим, кому Літургія задовга

   У нещодавньому інтерв'ю Блаженніший Святослав висловив своє ставлення до тривалості Літургії у Греко-Католицьких церквах та наголосив на значенні Служби Божої рідного для мігрантів обряду на чужині для них самих та для сучасного світу. Розмову з Главою УГКЦ провела Марія К’яра Б’яджоні, кореспондент Італійського інформаційного агентства S.I.R (Релігійно-інформаційної служби).
Представивши УГКЦ, як найбільшу серед Східних Католицьких Церков, розповсюджену в усьому світі, Марія К’яра Б’яджоні наголосила, що великим і зобов’язуючим покликанням Східних Католицьких Церков у Європі є збереження давньої літургічної та духовної традиції християнського Сходу в сучасному світі, одночасно вміючи передати її сучасній людині, щоб вона наново відкрила для себе значення часу і життя, красу взаємин з Богом та людьми. Присутність католицьких Церков східних обрядів стала відомішою внаслідок міграції з країн Східної Європи.
Пані Б’яджоні зауважила, що східні Літургії є довгими, за ними важко слідкувати. Чи їх можна й далі пропонувати сьогодні, особливо в Західній Європі? – запитала вона.
Блаженніший Святослав Шевчук відповів, що він вважає, що так. Тим більше, що сьогоднішня людина не має часу ні для себе, ні для ближнього. Вона занадто пов'язана зі способом життя, який не веде до щастя. Для вірних східних обрядів Літургія – це не просто церемонія, це середовище спілкування з Богом і з людьми. Це та хвилина, в якій перебуваємо біля стіп нашого Вчителя, Який є Вчителем життя. Без цієї школи життя людина губиться. Криза сучасної людини є, перш усього, кризою ідентичності людської особистості. Ми були створені на образ і подобу Божу. Якщо порушується спільність з Богом, то цей образ зникає або спотворюється.
На запитання стосовно того, як українці, численні з яких є католиками східного обряду, опинившись в країнах західного світу, переживають зустріч із суспільством, повністю відмінним від їхнього, Блаженніший Святослав відповів:
"Для нас міграція є реальною, справжньою кровотечею. І так є для всіх Східних Католицьких Церков, особливо на Близькому Сході. Трагедія Сирії, наприклад, призводить до масового переселення східних католиків, які втікають із своєї батьківщини. Сім'я, чоловік, жінка, дитина, коли вони викорінені зі своєї землі, шукають власне коріння в чужій землі, тому що потребують підтримувати свої власні традиції. Літургійне середовище стає тоді життєдайним місцем, яке допомагає їм не заблукати".
Блаженніший Святослав Шевчук пригадав свою душпастирську діяльність серед українських іммігрантів у Європі та в Аргентині, а тепер, як Глава Церкви, він відвідує багато громад за межами України і кожного разу бачить, що для українських громад Церква є центром їхнього життя. "Я переконаний, – додав він, – що Східні Католицькі Церкви в Європі можуть служити дуже важливим засобом нової євангелізації, і що наші іммігранти не є предметом, але дійовими особами євангелізації. Вони приносять скарб східної християнської традиції, що може мати життєдайне значення для Європи, щоб вона наново відкрила своє християнське коріння".
http://dyvensvit.org/