„Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа, — бо ходимо вірою, а не видінням, — ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа“ (2 Коринтян 5:6-8)
„Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще“ (Филип’ян 1:23).
„Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому“ (Луки 16:22-23).
„ Потім бачив я престол великий білий і того, хто сидить на ньому, що від обличчя його втекли земля і небо, і не знайшлося місця їм. Бачив я і мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом, і книги порозкривано; і інша книга розкрита, що є книга життя; і суджені були мертві – з написаного в книгах, по ділах своїх. Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його. І смерть і ад повержено в озеро вогню. Це є смерть друга, озеро вогню. А якщо кого не знайдено в книзі життя записаного, вкинуто в озеро вогню“ (Одкровення 20:11-15).
„ Побачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули, і моря вже немає“ (Одкровення 21:1).
А невірні будуть кинуті в озеро вогняне (Об’явлення 20:11-15).