«Дружня» зустріч біля Ейфелевої вежі

   Декілька днів тому завершилася проща Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ до святого Хітону (Трір, Німеччина), яка відбувалася з 21 до 29 квітня, і була організована Молодіжною комісією та Паломницьким центром Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. Понад 160 осіб різних за віком взяли у ній участь.
   Програма прощі передбачала, окрім самого Тріру, відвідування також інших міст Європи (Берлін, Люксембург, Париж, Мюнхен). Кожне місто на довго залишиться у пам’яті прочан. І прикро, що не лише позитивними моментами.
   26 квітня група завітала до однієї з найромантичніших столиць Європи -Парижу. І одним із пунктів програми було відвідування Ейфелевої вежі, що є звичним для груп, які приїжджають до цього міста.
   Кожен учасник групи мав на собі жовто-блакитну хустинку. У таких поїздках це, по-перше, є певним представленням рідної країни, а, по-друге, орієнтиром одне для одного. Адже таким чином легше впізнати здалека свого.
   Вперше за декілька років відвідування Парижу ці хустинки попросили зняти.
   На питання про причину цього була відповідь охорони: «Такі правила». Однак серед речей, заборонених брати зі собою, таких, як хустинки у національних кольорах, не було. Прикрим є не те, що ці хустинки попросили зняти. З одного боку, мабуть, охорона боялась певних провокацій. Адже у черзі до вежі яскраво вирізнялася група наших українців з яскравою символікою. Прикрим було те, що ці хустинки, дорогі для кожного прочанина, не дозволили заховати до особистих сумок, а були просто кинуті на підлогу.
   Голова Молодіжної комісії і Паломницького центру, а заодно і керівник групи о. Віталій Дем’янець попросив письмово пояснити цю ситуацію. І якщо спочатку охорона ще якось спілкувалася англійською мовою, то потім, коли ситуація ставала щораз напруженішою, перейшли на французьку і говорили, що нічого не розуміють.
   Коли о. Віталій спробував підняти з підлоги хустинки, його просто виставили із черги. Була прикликана додаткова охорона.
   Вкінці хустинки були все ж таки повернуті, а письмову відповідь очікуємо і досі.
   Здавалося, конфлікт вичерпано, однак певна гіркота у серці залишилася. Адже поклали на підлогу не просто хустинки, а те, що у кожного асоціюється з Україною.
   Цікаво, якщо би у нас так поступили з французькою символікою, якою була би реакція?
   Сподіваємося і віримо, що у майбутньому таких ситуацій більше не виникатиме. І у якій країні ми би не перебували, місцеві мешканці матимуть повагу і пошану до нас, українців, і наших символів.
   Інформаційний центр Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ